|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Maria. Board game - війна за австрійську спадщину
«Maria. Board game» - це історичний воргейм, що є приквелом до подій «Friedrich. Board game» та водночас самостійною грою із власним характером, новими механіками й балансом сторін. Щонайменше, союзи за 16 років до Семирічної війни були зовсім інші: тоді Австрія з Великою Британією виступали проти Прусії із Францією.
«Maria. Board game» зберігає картковий рушій попередниці, а втім, додає політичне протистояння та вплив зими через кожні три раунди, не кажучи вже про інакші історичні події із досягненням націями певних цілей та інакші умови перемоги, що тепер залежать від витрати жетонів перемог. Крім того, переможець у грі тепер завжди буде лише один, а у буклеті правил ви знайдете умови для дуельної гри!
Особливості воргейму Maria. Board game
- Двоє проти одного у напівкооперативі. Гравці за Прусію й Францію виступлять проти гравця за Австрію, однак кожен з них (крім гравця за австрійську Марію Терезу) контролюватиме й інші нації, через що матиме гнучкі можливості щодо здобуття перемоги. Ситуація ускладнюється тим, що союзні гравці за Францію й Прусію контролюватимуть армії не тільки союзних націй: гравець-Фрідріх також контролюватиме дружніх до Австрії Прагматів. Та пам'ятайте: переможець тепер завжди буде тільки один!
- Політична боротьба. Ключові європейські регіони тепер матимуть особливі політичні треки. Ефекти політичних карт зокрема й стану цих треків загалом сильно впливатимуть на гру - вони посилюватимуть нації новими бойовими одиницями, надаватимуть додаткові переваги в бою тощо. Найбільший вплив на ці треки матиме фаза виборів, протягом якої на початку кожного раунду визначатиметься перевага політичного впливу: гравці робитимуть закриті ставки за допомогою тактичних карт. Цікавим є також вплив завоювань, адже нації, що контролюють фортеці у певному регіоні, матимуть більший вплив на вибори у ньому, а деякі історичні завоювання й узагалі впливатимуть на політичні треки країн поза виборами.
- Дипломатія. Відтепер нації можуть домовлятися між собою, та за правилами гри мусять непорушно дотримуватися умов будь-якої угоди.
- Розвиток історичних подій та витрата жетонів перемог. Анексія Прусією Селесті, союз Саксонії з Фрідріхом, зменшення воєнних цілей французами - все це впливатиме на перебіг гри та на прикінцеві умови перемоги націй. Для перемоги гравець мусить позбутися із запасу усіх своїх жетонів перемог, що можна зробити тільки внаслідок виконання відповідних завойовницьких цілей.
- Динамічний картковий ігролад. Як і у грі «Фрідріх», основні правила використання тактичних карт зберігаються: вони є водночас ресурсом для ведення бою, наймання й забезпечення армій.
- Зміна балансу. Тепер заново найняти прибраних з поля генералів та армії можна тільки протягом зими, що настає що три раунди, а постачання армій перевіряють другою фазою у хід гравця перед переміщенням, а не наприкінці ходу.
Основи гри Maria. Board game
Гравці ходять по черзі згідно з ініціативою націй, які вони контролюють. У свій хід гравець може виконати такі дії винятково у визначеній послідовності:
- Взяти тактичні карти. Ці карти можна накопичувати, не обов'язково витрачати їх відразу усі. Вони знадобляться вам у бою, для наймання нових армій та для забезпечення супроводу.
- Перевірка постачання. Якщо будь-хто з генералів наприкінці цієї фази знаходиться поза межами досяжності конвою постачання, його перевертають й він перестає бути активним, доки під час наступної другої фази цієї нації постачання знову не дотягатиметься до нього.
- Переміщення. Під час цієї фази ви можете перемістити будь-які активні армії, конвої та генералів на визначену відстань, що завоювати цілі. Зважайте на досяжність постачання для генералів та на запас своїх армій.
- Бій. Генерали вступають у бій з ворожими бойовими одиницями, що суміжні із ними. Кожен гравець використовує тактичні карти тієї масті, на якій території наразі перебуває його генерал. Першою тактично карту розігрує слабша сторона. Щойно сили зрівняються або й навпаки попередня слабша армія отримає перевагу, черга розіграшу тактичних карт перейде до суперника і так далі, поки в одного з гравців не вичерпаються карти або він свідомо не побажає зазнати поразки.
- Подальші завоювання. Це може стати можливим внаслідок відступу генералів або захоплення нових цілей внаслідок бою.
Що три раунди настає зима, протягом якої нації по черзі можуть витратити номінал тактичних карт для повернення прибраних з поля генералів та армій або наймання нових бойових одиниць. Обсяги військ усіх націй обмежено, доки ефекти певних подій у грі не вкажуть інакше. Наприкінці зими кожна основна нація також підраховує позосталі жетони перемог та додає їхню кількість до свого "зимового рахунку".
На початку кожного раунду також настає етап політики, що визначить переваги націй у певних країнах.
Гра завершується, щойно одна з основних націй (меншими вважаються Баварія й Саксонія) не вичерпає свій запас жетонів перемог. У такому разі гравець за цю націю здобуває перемогу. У разі нічиєї перемагає гравець за націю, що зіграла найбільше додаткових жетонів. Якщо й тоді залишається нічия, Марія Тереза завжди виграє, а Луї XV завжди програє. Якщо після 12 раундів досі не визначено переможця, перемагає гравець за основну націю із найменшим "зимовим рахунком".