Казкове натхнення гри «Жар-хвостики»
Уічолі — корінне населення, яке вже понад 500 років проживає в найбільшій гірській місцевості Мексики, Західній Сьєрра-Мадре. Міфи та легенди уічолі знайомлять нас із їхньою надзвичайно багатою культурою. От візьмемо, наприклад, сказання, що надихнуло геймдизайнера Томаса Селлнера та художницю Майру Орнелас на створення динамічної настілки «Жар-хвостики».
Як опосум викрав вогонь
Глибоко в горах на півночі Халіско сховалося маленьке село. Усі тут жили в мирі й злагоді. Тутешній клімат був доволі холодним, але селяни й місцеві тварини могли завжди зігрітися біля вогню, який разом пильнували й оберігали.
Одного разу Ігуана вирішила втекти із села, забравши вогонь із собою. Вона часто доглядала за ватрою і, зачарована її світлом і теплом, більше не хотіла ділитися ними ні з ким. Ігуана віднесла полум’я до своєї схованки біля печери високо в горах. Коли люди й тварини помітили крадіжку, вони були в розпачі. Усі бачили, як удалині небо освітлює багаття, у той час як їм доводилося сидіти в темряві. Тут і там лунали заклики повернути вогонь. Найпаче наполягали Ворона й Жаба. Люди також прагнули цього, тож придумали, як повернути полум’я, не потрапивши на очі Ігуані. Але завдання було не з легких.
Гора була настільки крутою, що жодна людина не могла піднятися на вершину. Багато хто намагався, та все було марно. За спробами місцевих уважно спостерігав Опосум. Цю тваринку вважали надзвичайно хитрою, і врешті-решт саме вона зголосилася повернути вогонь.
Однієї зоряної ночі Опосум почав свою подорож до вершини. Він добре вмів лазити, тому круті схили його не спинили. Діставшись печери Ігуани, він відразу ж згорнувся в клубок і пролежав так нерухомо два дні поспіль. Злодійка помітила непроханого гостя, але ніяк не могла збагнути, що воно таке. З часом її пильність ослабла, і дивний хутряний клубок більше не привертав її увагу. Коли ж Ігуана заснула, Опосум «прокинувся» й підкрався до багаття. От тільки як забрати вогонь із собою? Ігуана могла розплющити очі будь-якої миті, тож Опосум швиденько засунув свій хвіст у вогонь. Хвіст так яскраво спалахнув, що Опосум сполохнувся й чкурнув униз із гори, забравши дорогоцінний вогонь із собою.
Ігуана тут же прокинулася й почала жбурляти в крадія камінням, але Опосум уже був далеченько. Тоді розлючена Ігуана зі швидкістю вітру кинулася навздогін. До опосума вже було лапою подати, як той раптом бездиханно впав на землю. Ігуана подумала, що викрадач покинув цей світ. Замість того, щоб напасти, вона почала топтати вогонь на хвості опосума й кричати: «Йолопе, вогонь мій і тільки мій! Я — володарка неба! Тільки я маю право на цей вогонь! А ви сидіть у темряві й заздрісно на мене дивіться, ха-ха-ха!» Після цього, дещо збентежена, але задоволена, Ігуана повернулася до своєї печери. Кажуть, що того дня Опосум назавжди втратив шерсть на своєму хвості.
Селяни й місцеві тварини з жахом спостерігали за погонею на горі. Вони вже почали оплакувати смерть відважного Опосума, аж раптом той знову підвівся на лапки. З останніх сил він спустився вниз у село, несучи вкрадену в Ігуани жарину, яку сховав у своїй сумці. Тієї ночі до народу уічолі та тварин Західної Сьєрра-Мадре нарешті повернувся вогонь. Святкуванням не було кінця! Вони знов могли готувати гарячу їжу й насолоджуватися теплом багаття холодними ночами.
Ось так здогадливий і відважний Опосум став символом мудрості для народу уічолі.
Це вільна інтерпретація легенди уічолі, в якої існує чимало версій. Коренями вона сягає переказів предків уічолі та мистецтва місцевих ремісників. Вдячність уічолі опосумам триває до сьогодні. Якщо ви завітаєте до Сьєрра-де-Халіско в Мексиці, то зможете на власні очі побачити, як сильно корінні жителі люблять опосумів.
ПРИМІТКА
Уічолі зберегли свої звичаї та традиції до наших часів. Цей народ зародився за часів іспанської колонізації й з тих пір не знав впливу промислового й технологічного розвитку. Уічолі змогли зберегти свої звичаї, вірування і релігію завдяки мистецтву, у якому фіксують події життя, від свого світанку і до сьогодні.
Уічолі почали займатися рукоділлям, щоб виготовляти дари богам. Сьогодні мистецтво уічолі відоме в усьому світі своїми картинами з пряжі та аксесуарами з намистинок та бісеру.
Фото: «Віксаріка (Уічоль) Гарнмалерей», Хуан Карлос Фонсека Мата, CC BY-SA 4.0, з Вікісховища
Гра «Жар-хвостики» складає серію швидких карткових настілок разом із «Голодною мавпою», що надихалася індійською казкою про зниклого боба, що його розшукують в джунглях, і «Sweet & Spicy. Битва котиків», що заснована на азійській міській оповідці про вибір головного коцура у зграї. Усі ці казкові ігри локалізовано українською Гікачем!
